Сон про рибу: що означає — тлумачення

Класична ісламська традиція читає рибу передусім як прожиток і достаток, зважаючи на число, розмір та стан. Свіжу рибу, спійману чи отриману в дар, тлумачать сприятливо — як харч і прибуток, причому велика риба відповідає більшій частці. Частина класичних тлумачень пов'язує невелику кількість риб радше з жінками чи зі шлюбом, ніж із майном; тлумачення тут розходяться, і чесніше сказати про це прямо, ніж обрати одну лінію й видати її за загальну.

Стан риби перевертає прочитання: гнила, смердюча чи здохла риба читається як здобуток незаконний або зіпсутий — благо, що надходить уже зіпсованим. Риба з чистої води тлумачиться прихильніше, ніж риба з каламутної, і цим сюжет змикається з класичним прочитанням води загалом. Є в цього образу і ширше звучання: коранічна оповідь про пророка Юнуса й рибу — це історія порятунку, що приходить зсередини того самого, що поглинуло людину. Це радше регістр, у якому образ звучить для мусульманського читача, ніж доведене джерело класичних тлумачень риби, і подавати його варто саме так.

Риба — один із небагатьох образів, які Юнг досліджував особисто й докладно: у праці «Айон» він простежив рибу як символ Самості крізь її християнську та астрологічну історію, тож тут його ім'я можна називати без натяжки. Для роботи зі снами звідси випливає передусім одне: риба живе в стихії, недоступній сновидцю. Вона належить глибині, рухається в середовищі, яке уособлює несвідоме, і стає видимою лише біля поверхні або тоді, коли її звідти витягли.

Тому спіймати рибу читають як здобуту з глибини думку — зміст, що довго кружляв поза полем зору й нарешті дався в руки. Утратити рибу — як прозріння, що зісковзнуло назад. Риба, витягнута на суходіл, читається як зміст, який не виживає в тій свідомій стихії, куди його переволокли надто рано. Велика, незнайома чи глибоководна риба несе радше колективну вагу, ніж особисту. І тут діє те саме застереження, що й скрізь: це напрямок уваги, а не розшифровка, і сталого значення риби аналітична психологія не встановлює.

Це найкраще засвідчена гра слів у всьому китайському народному матеріалі про сни, і без неї тлумачення просто незрозуміле. Китайське слово на позначення риби й слово зі значенням «надлишок» звучать однаково — обидва вимовляються як «юй» (риба — 鱼, надлишок — 余). Саме тому рибу подають на новорічний стіл, а побажання «щороку нехай буде надлишок» (年年有余) невіддільне від цього образу. Сон про рибу відповідно читають як достаток — і саме як більше, ніж треба, а не як просту достатність. Гра слів тут не лише мовна, а й обрядова: новорічну рибу подають цілою і навмисне не доїдають, бо залишок на тарілці і є тим надлишком, якого зичать на наступний рік. Через це залишена на тарілці риба в самому звичаї стоїть за достаток, а не за марнотратство, — що зовсім не очевидно погляду ззовні. Але це логіка обряду, а не сонника: сон про недоїдену чи залишену рибу народні сонники радше прочитають як справу, що спинилася на півдорозі, або як достаток, який лежить без ужитку, і накладати обрядовий надлишок на сонниковий пункт не варто.

Жива риба в русі читається як багатство в русі, і це накладається на народне прочитання води як грошей; мертва риба, що спливла, перевертає тлумачення на втрату. Другий очікуваний образ — короп, що перестрибує Драконову браму й обертається драконом: знак різкого підвищення в становищі, історично пов'язаний з успіхом на державних іспитах, тож короп уві сні читається на прорив після довгих зусиль. Побутовий вислів «як риба у воді» додає ще одне прочитання — нарешті опинитися у своїй стихії. Є й зворот «солона риба перевернулася», який кажуть про людину, яку вже списали і яка несподівано підвелася: він давно ходить у народному мовленні й досі охоче йде в діло, коли треба назвати різкий поворот удачі. Тобто передає він той самий сюжет повернення, що й короп із Драконовою брамою, тільки в буденному, а не в урочистому регістрі.

Сонниковий регістр тут короткий і майже позбавлений образності. Народні сонники дають читання такої форми: риба взагалі — на те, що всі справи підуть гладко; велика риба — на поважну людину, тобто і на того, хто стоїть високо, і на того, хто подасть руку, бо народне слово покриває тут обидва значення разом; жива риба — просто на прибуток; мертва — на збиток і невдачу. Варто зауважити, як мало тут метафори: сонник не каже про «багатство в русі», він називає живу рибу грошима, а мертву — їхньою втратою, і вся розмова про рух є вже пізнішим поясненням. Пункт про велику рибу стоїть при цьому окремо від грошових: у ньому йдеться не про суму, а про людину — про становище, до якого сновидець дотягнувся, або про підтримку, яку дістав, — і саме він найближче підходить до образу коропа, що стрибає у Драконову браму.