Сон про корову: що означає — тлумачення

Це один із небагатьох випадків, коли ісламське тлумачення спирається не на пізніший корпус, а на сон, витлумачений у самому Корані. У сурі Юсуф цар бачить сім ситих корів, яких з'їдають сім худих, і сім зелених колосків поруч із сімома сухими, — і Йосиф дає тлумачення: сім років достатку, а по них сім років голоду, з настановою відкладати зерно в добрі роки. Це справжній сон зі справжнім тлумаченням у тексті, а не правило зі збірки, і саме він задає прочитання, яке традиція несе далі: корови — це роки, пори і їхній ужинок.

Звідси й механізм, яким можна користуватися: вісь тлумачення — сите чи худе, а самі корови читаються як час і його забезпечення, а не як худоба й не як люди. З цього ж сну традиція виводить і ширший принцип, який застосовує далеко за межами образу корів: сон може стосуватися спільного, публічного майбутнього, а не лише самого сновидця. Про цей принцип варто сказати саме тут — бо саме звідси він походить.

В аналітичній психології корова належить до матеріалу Великої Матері — архетипу, який справді описав Юнг: живлення, що дається, а не заробляється; підтримка, що не питає заслуг; терпляча плідність. Корова — лагідне обличчя цього архетипу, але юнгіанське прочитання завжди пильнує і друге обличчя, так само як в образі матері: корова, яку неможливо нагодувати, або та, яку сновидець мусить годувати без кінця, зміщує образ від щедрості до виснаження й повинності.

Тому питання, яке це прочитання ставить сновидцеві, — не «що означає корова», а «хто кого тут живить». Сон, у якому живлення просто є, і сон, у якому воно стало обов'язком без віддачі, — два різні сни з одним образом. Сам архетип можна називати Юнговим; крок від архетипу до значення конкретної корови — вже ні, і його чесно лишити відкритим питанням до сновидця.

Сонниковий регістр тут несподівано густий, і починати варто з нього. Народні сонники дають читання такої форми: віл, що йде вгору схилом, — на високий сан; вести вола вгору — на багатство й шану; жовтий віл, що приходить до дому, — на великий достаток; корова, що телиться, — на прибуток; віл, що буцає, — на справу, яка не складеться; мертвий віл — на втрату майна. Останнє варто читати саме так, конкретно: йдеться про майно і про підупалі статки дому, а не про метафору змарнованих зусиль.

Тло цих читань — вага худоби в селянському господарстві: упродовж більшої частини життя цієї традиції віл був найціннішим, що мала родина, і народне читання снів про вола обертається довкола цієї цінності — стан тварини читають у бік стану господарства; це спостереження про логіку матеріалу, а не цитоване правило. Мовний образ поруч: 「老黄牛」 (лао хуан ню, «старий жовтий віл») — звичне означення людини, що працює тяжко й не просить визнання, і воно тепле, а не жалісливе. Це слово про образ вола в мові, а не сонникове правило, — але саме його китайський читач принесе до сну про терплячу худобу.